Життя при комунізмі. Бочка квасу в СРСР (епітафія)
Верховина. Радянські часи.
Привезли бочку квасу. Продавець відчепив її, готується торгувати.
Підходить старий гуцул, питає:
– Скільки коштує вся бочка?
– Ну, рахуй діду: дев’ятсот літрів, по шість копійок за кухоль. Виходить сто вісім рублів.
– Ось тобі гроші, юначе, йди-но погуляй. Увечері прийдеш по порожню бочку.
– Домовилися!
Продавець пішов собі геть. Дід розгортає плакат “КВАС БЕЗКОШТОВНО”.
Народ спершу здивувався, тоді став потроху підходити. Утворилася черга. Далі довга черга. Потроху зібрався величезний натовп. Крики, зойки, лайка, штурханина.
Хтось без черги лізе, комусь не дісталося.
Сталася бійка. Далі різанина.
Приїхали міліціянти.
Натовп розігнали.
Забіяк – до буцегарні. Діда туди ж.
Стали там діда пресувати:
– З якою метою спровокував бійку?
– Гадки не мав!
– Незаконною торгівлею займався?
– Задарма людей квасом пригощав. Є свідки.
– Отакої! То значить, квас крадений!
– На свої кревні купив. Маю право.
– Може ти навіжений?
– Та ні, нормальний. Навіть довідку маю.
– Гаразд, діду, ми тебе відпустимо. Скажи-но тільки, нашо ти це зробив? Навіщо свої гроші розтринькав? Який у цьому сенс?
– Гаразд, панове, скажу. Чоловік я вже немолодий, до комунізму точно не доживу. А так кортіло побачити на власні очі, як воно ото там буде!… При комунізмі тому…
Last Updated on 11.08.2024 by iskova
