6 жовтня 2020 року відбувся 22-й Саміт Україна- ЄС (м. Брюссель, Бельгія).

У Саміті взяли участь Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Шарль Мішель та Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель (від імені Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн) .

За підсумками Саміту вищезазначені сторони виступили із спільною заявою. Повний текст заяви оприлюднено на офіційному сайті Президента України.

Основні тези та акценти спільної заяви за результатами 22-го Саміту Україна-ЄС

• Сторони підтвердили відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ).
• Сторони підтвердили дотримання спільних цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності.
• ЄС наголосив на своїй непохитній підтримці та відданості незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
• ЄС та Україна спільно борються з коронавірусом та його наслідками, які є безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я та економіки як держав-членів, так і України.
• Наголосили на важливості посилення готовності та спроможності реагувати, обмінюватися інформацією у вільному, прозорому й оперативному режимі та вдосконалювати міжнародну відповідь, зокрема через відповідні міжнародні організації, такі як ВООЗ, спираючись на досвід світового реагування.
• Висловили готовність співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами.
• Визнали, що глобальна солідарність, співпраця та ефективний мультилатералізм необхідні як ніколи для перемоги над вірусом, а також для забезпечення стійкого економічного відновлення.
• Пакет підтримки у розмірі 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 мільярда євро, яку ЄС мобілізував для України для подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічного впливу, значно перевищує допомогу, надану іншими партнерами.
• Підтвердили відданість зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки «зеленої» та цифрової трансформацій, підвищення стійкості.
• Обговорили імплементацію Угоди про асоціацію з моменту набрання нею чинності у вересні 2017 р. після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року.
• Визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію.
• Погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди. У зв’язку з цим підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. Привітали вже досягнуті результати з імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 65% від початку її застосування у січні 2016 року, завдяки чому ЄС на сьогодні є найбільшим торговельним партнером України.
• Підтвердили пріоритетність підтримки макроекономічної стабільності України, дотримання зобов’язань перед МВФ та реалізації всіх середньострокових умов, погоджених у межах програми макрофінансової допомоги ЄС, включно з сильним та незалежним Національним банком України.
• Визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі здійснення реформ, погодилися з необхідністю подальшого прискорення цих зусиль.
• Привітали початок проведення земельної реформи, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності та досягнутий прогрес у децентралізації.
• Привітали початок роботи Вищого антикорупційного суду.
• Домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції.
• Привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів («деолігархізація»).
• Підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні.
• ЄС підтвердив свою триваючу вагому підтримку України та її обумовленість ефективним впровадженням реформ та політичних заходів. Базуючись на успішних українських реформах та міжнародній підтримці після Революції Гідності, ЄС оголосив про нові програми з підтримки сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих та середніх підприємств (МСП), зокрема за рахунок кредитування; громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для Сходу України.
• ЄС продовжуватиме підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та в посиленні боротьби з корупцією.
• Привітали підписання фінансових угод у рамках Інструменту європейського сусідства щодо Сходу, громадянського суспільства та клімату.
• ЄС продовжуватиме підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого, шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України.
• Підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті дезінформаційних кампаній проти ЄС та України, зокрема з боку Росії.
• ЄС та Україна домовились започаткувати формат кібердіалогів.
• Відзначили важливість активізації співпраці у сфері Спільної політики безпеки і оборони (СПБО) та узгодження Спільної зовнішньої і безпекової політики, вітаючи з цього приводу участь України в місії EUFOR Althea. Крім того, визнали важливу роль, яку відіграє Група підтримки Європейської комісії для України (SGUA) та Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки (EUAM), зокрема завдяки її регіональній присутності в Україні та новому регіональному офісу в Маріуполі.
• Привітали продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Наголосили на важливості подальшого виконання лібералізації візового режиму та пришвидшувати відповідні зусилля щодо реформ.
• Висловили надію на подальше зміцнення економічної інтеграції та регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:
• У цифровій сфері взяли до відома здійснену на місці оцінку виконання зобов’язань України у межах Угоди про асоціацію/ПВЗВТ (Поглиблена і всеохоплюча зона вільної торгівлі з ЄС).
• Обговорили залучення ЄС до подальшої підтримки України та її інституцій у наближенні до Єдиного цифрового ринку для отримання всіх переваг Угоди про асоціацію.
• Домовилися підготувати до кінця 2020 року спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг з перспективою укладення можливої угоди, яка повинна базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС.
• Привітали прогрес щодо оновлення додатків до Угоди про асоціацію стосовно телекомунікацій, навколишнього середовища, клімату та фінансового співробітництва.
• Визнали важливість повного дотримання зобов’язань в частині ПВЗВТ, зокрема у сферах прав інтелектуальної власності, державних закупівель, захисту торгівлі, санітарних і фітосанітарних стандартів з метою побудови відкритого та передбачуваного ділового та інвестиційного клімату в Україні. Домовилися про подальше обговорення та вивчення шляхів покращення імплементації ПВЗВТ з метою подальшого розвитку та сприяння двосторонній торгівлі.
• Привітали започаткування місії з попередньої оцінки готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції.
• ЄС також привітав готовність України приєднатися до майбутньої Рамкової програми досліджень та інновацій ЄС «Горизонт Європа» та Програми EU4Health, що стане важливим чинником для «зеленого» та цифрового відновлення після пандемії COVID-19.
• Нагадали про важливість та підтвердили зобов’язання укласти Угоду про спільний авіаційний простір у найближчу можливу дату.
• Підтвердили роль України як стратегічної транзитної країни для газу і привітали угоду про транзит газу до ЄС після 2019 року.
• Підкреслили важливість проведення модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо зміцнення європейської енергетичної безпеки.
• Наголосили на важливості співпраці України з ЄС з метою її інтеграції до енергетичного ринку ЄС на основі ефективної імплементації оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, а також координації подальших кроків щодо інтеграції ринків газу та електроенергії.
• Домовилися покращити сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку безпечних та сталих транспортних зв’язків та підтримки контактів між людьми.
• Сторони домовилися здійснити у 2021 році всебічний огляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено Угодою.
• Підтвердили рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року, засудження незаконної анексії Криму та Севастополя Росією, мілітаризації півострова, серйозного погіршення ситуації з правами людини на півострові, а також обмеження свободи пересування громадян України до Кримського півострова та з нього.
• Засудили процедури голосування за поправки до конституції Російської Федерації, здійснені 1 липня 2020 року на Кримському півострові, а також вибори так званого губернатора Севастополя 13 вересня 2020 року, що порушують міжнародне право.
• Закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисників до районів, які на цей час не перебувають під контролем України, включно з Кримським півостровом, та поважати міжнародне гуманітарне право.
• Закликали РФ негайно звільнити всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включно з кримськотатарськими активістами.
• Закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід до Азовського моря та з нього відповідно до міжнародного права. Підтвердили відданість впровадженню та постійному оновленню відповідної політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів та співпраці на міжнародних форумах. Привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету й територіальної цілісності України у рамках її міжнародно визнаних кордонів.
• Підтвердили повну підтримку зусиль Нормандського формату, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Привітали відновлення взаємодії сторін на Нормандському саміті в Парижі в грудні минулого року та підкреслили важливість реалізації узгоджених з цього приводу заходів з метою повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Росії у зв’язку із цим. Високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі та закликали Росію відповісти взаємністю. Всебічне та безстрокове припинення вогню – це досягнення, яке має бути збережене. Закликали Росію повністю взяти на себе відповідальність у цьому питанні та використати свій значний вплив на підтримувані нею збройні формування для повного виконання Мінських домовленостей та забезпечення вільного й безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до територій, непідконтрольних уряду України, включаючи райони вздовж українсько-російського державного кордону, відповідно до її мандату. Закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, висловили глибоку стурбованість присутністю російської військової техніки та персоналу на непідконтрольних уряду територіях України. Наголосили на засудженні впроваджуваних Росією заходів, що дають право громадянам України на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях подавати клопотання про отримання російського громадянства в спрощеному порядку, що суперечить Мінським домовленостям.
• Нещодавно ЄС продовжив термін дії своїх економічних санкцій проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повної реалізації Мінських домовленостей.
• Домовилися продовжувати співпрацю щодо вирішення соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, наголосивши на необхідності забезпечити постачання води, електроенергії та газу вздовж лінії зіткнення, полегшити пересування людей та вантажів і забезпечити можливості для людей, які проживають на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях, повністю користуватися своїми правами як громадян України при повному дотриманні міжнародного гуманітарного права. В умовах пандемії COVID-19 стає ще більш важливим продовження забезпечення постачання гуманітарної допомоги, також важливо забезпечити для представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста безперешкодний доступ до тимчасово непідконтрольних уряду України територій. Підкреслили важливість здійснення діяльності з розмінування також у нових районах, які слід узгодити.
• Домовилися про необхідність створення в Україні Національного центру протимінної діяльності з метою ефективного реагування на забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами в регіоні, ураженому конфліктом.
• ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати всеосяжний підхід України щодо своїх громадян у постраждалих районах та відігравати провідну роль у зусиллях з відновлення країни, включно з окремими районами Донецької та Луганської областей, як тільки Мінські домовленості будуть виконані.
• Сторони підтвердили підтримку усім зусиллям, спрямованих на встановлення істини, справедливості та відповідальності за 298 жертв та перед найближчими родичами й закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність та повною мірою і з усією віддачею співпрацювати для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.
• Привітали зустріч лідерів Східного партнерства, яка відбулась у форматі відеоконференції 18 червня 2020 року. Беручи до уваги результати та орієнтири цієї зустрічі й виходячи зі Спільної комунікації від березня 2020 року, підтвердили стратегічну важливість цього партнерства та висловили надії щодо проведення Шостого саміту Східного партнерства у 2021 році, під час якого передбачається ухвалення довгострокових політичних цілей та наступного покоління досягнень на період після 2020 року на основі цих цілей.

Резюме

Суб’єктивна думка

• 22-й Саміт-Україна-ЄС – це ще не «державний іспит», але «залік з певними зауваженнями» за 22-й семестр Україна отримала.
• На мою думку, частина положень спільної заяви хоча й містить певні ознаки спільного партнерства та натяки на взаємні обопільні вигоди, Україна, як не сумно, більше асоціюється з якимсь недолугим учнем – таким собі трійкарем за п’ятибальною шкалою оцінювання. Слід також мати на увазі, що вчитель (ЄС, він же донор) на деякі речі взагалі стабільно заплющує очі (свідомо та постійно). Зокрема, коли йдеться про «успіхи реформ» в Україні.
• Всім без винятку реформам в Україні бракує конкретики. Зокрема відсутні:
• дата впровадження, дата завершення реформи;
• конкретні визначені завдання,
• поетапні шляхи реалізації;
• чіткі строки впровадження;
• визначення конкретних (не абстрактних) очікуваних результатів;
• обов’язкові фінансові розрахунки на впровадження кожної реформи;
• призначення відповідальних осіб за впровадження реформи. Перефразовуючи слова одного відомого літератора, «хотіла б знати, коли вона почалась, коли закінчиться». А ще – скільки коштує (ціна питання).
• Вішати усіх собак та чортів за всі «реформи» від Святого Миколая до падіння Риму на нинішнього Президента Зеленського, на мою думку, не варто. Та й недоречно.

Сумна довготривала історія почалася не від сьогодні.

Це – спільний «колективний успіх», тобто кумулятивний усіх президентів України (епохальних керманичів, звичайно «досвідчених» та «високопрофесійних»), що свідомо й охоче втягнули країну у цілковиту залежність від різних донорів, міцно закріпивши за Україною статус країни-боржника (принаймні, на найближчі 20-30 років, і це при дуже оптимістичних очікуваннях та прогнозах) та «постійного отримувача донорської допомоги» (що не має нічого спільного з рівноправним партнерством).

• На мою думку, варто розвіяти міфи минулої влади щодо значимості безвізу. Мушу розчарувати, але безвіз сьогодні не актуальний. Хоча саміт підтвердив незмінність цього «досягнення».

Економіка України ( яку б інфографіку не малювали в КМУ) в занепаді, у глибокій кризі (при чому усі галузі).

Платоспроможність населення України лишається вкрай низькою. Це факт. Це об’єктивна реальність.

Безвіз для переважної більшості населення так само безглуздий, як квиток на Місяць. А для будь-якого «окриленого» просвітницькою ідеєю «мальдівського туриста», отримати візу завжди було не надто складно.

А якщо мати на увазі (звичайно, в далекому майбутньому) вільне переміщення робочої сили (розуміється, в контексті майбутнього членства України в ЄС), то це дуже віддалена перспектива, і ще питання, чи буде це на користь Україні (з урахуванням усіх чинників, характерних для нинішньої сучасної Європи, яка вже зовсім не така, якою була ще 20-10 років тому). Деякі експерти взагалі порушують питання, чи буде Україні економічно вигідно підтримувати безвіз не лише з політичних, але й суто економічних міркувань.

Тому підіймати гасла : «безвіз у небезпеці» («рятуймо безвіз») на прапори політичних сил, на мою думку, безперспективно, а там, де йдеться про державницьку позицію – то відверто контрпродуктивно.

Навряд чи варто вважати значним досягненням дешеву робочу силу з України. Або вважати позитивною тенденцією масовий виїзд за кордон кваліфікованих працівників, талановитих студентів та інших у пошуках кращої долі – гідної зарплати, соціального захисту, нормальних умов існування та проживання.

• «Рух до Європи», ініційований попередніми урядами багато років тому, є не що інше, як бутафорія, «прохіндіада чи біг на місці». Цьому окозамилюванню вже давно пора було покласти край, спуститися на землю, визнати об’єктивну реальність, відійти від епічної пафосної усталеної риторики, та нарешті подивитись правді у вічі, почати, натомість, адекватно реагувати на проблеми й виклики.
• Ми всі прагнемо, аби Україна стала сильною, демократичною, правовою, вільною, незалежною державою, з міцною економікою та високим авторитетом на міжнародній арені. Це наша країна.
• Україна – наш спільний дім. Тому, на мою думку, заклики (та «поради») деяких політичних аутсайдерів до нинішнього Президента напередодні Саміту стосовно необхідності «бити чолом» перед «друзями» (зі словами: «ЄС – не просто «зовнішній керуючий», а наш майбутній дім», мотивуючи це тим, аби «недруги не дочекалися») звучать доволі непереконливо, а подекуди просто примітивно.
• Гадаю, аби впровадити стандарти ЄС – у торгівлі, фінансах, енергетиці, соціальні, митні стандарти, стандарти в освіті та системі охорони здоров’я, правові стандарти – потрібно мати, по-перше, політичну волю, а по-друге, державницьку позицію. Зовнішні «дороговкази» для цього геть не потрібні. Бо зайві.
• Однак, нинішні опоненти влади мають і певну рацію. Зокрема, у тому, що «саміт – добра нагода запевнити європейських партнерів у незмінності політики влади щодо демократичних перетворень, зміцнення інститутів та державної служби, поваги до прав людини та незалежності судової влади, антикорупційних органів, забезпечення свободи ЗМІ, незалежності НБУ, стабільності банківського сектору, ефективного корпоративного управління та секторальних реформ загалом».

У цьому контексті, на мою думку, нинішній владі було б варто наповнити фактичним змістом всі ці поняття – «демократичні перетворення», «зміцнення інститутів та державної служби», «поваги до прав людини та незалежної судової влади», «забезпечення свободи ЗМІ» тощо.

N.B.

«Час зробити роботу над помилками і виправити ситуацію ще є». (Петро Порошенко). Правильні слова, ось тільки значення цих слів для кожного своє.

Наталія Іскова, 7.10.2020