«Великі нації ніколи не бідніють внаслідок марнотратства й нерозсудливості приватних осіб, однак нерідко біднішають через марнотратство й нерозсудливість державної влади»

( Адам Сміт)

25  серпня 2020 року Верховною Радою України ухвалено в цілому проект Закону України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро)», внесений Президентом України на розгляд Верховної Ради України відповідно до статті 93 Конституції України та статті 9 закону України «Про міжнародні договори України».

Тож як сказано видатним американським економістом, який протягом 18 років очолював Федеральну резервну систему США, Аланом Грінспеном в його книзі «Епоха потрясінь: проблеми та перспективи світової фінансової системи», «поінформований позичальник є захищеним від обману та зловживань».

Пристанемо на поради та рекомендації авторитетного американського економіста  та спробуємо з’ясувати для себе  та  висвітлити  фактичну ситуацію щодо так званої макрофінансової допомоги, а  по суті – грандіозних займів  (тобто строкових кредитів на платній основі), які необачливо  «набирає» Україна. Розпочнемо із останніх анонсів та гарячих «кредитних» новин.

У квітні 2020 року Україна  звернулася із  запитом про макрофінансову допомогу до Європейського Союзу у зв’язку з пандемією  COVID-19.

22 квітня 2020 року Європейською Комісією було прийнято рішення про виділення макрофінансової допомоги (МФД) всього у розмірі 3 млрд. євро 10 країнам – партнерам з метою зменшення негативних  наслідків пандемії COVID 19 ( яке було схвалено  Європейським парламентом  25 травня 2020 року, Рішення (ЄС) № 2020/701).

Розподіл  цієї  загальної суми  макрофінансової допомоги  (3 млрд. євро) передбачено наступним чином:

Республіка Албанія (180 млн. євро), Боснія та Герцеговина (250 млн. євро), Грузія (150 млн. євро), Йорданія (200 млн. євро), Косово (100 млн. євро), Республіка Молдова (100 млн. євро), Республіка Туніс (600 млн. євро), Чорногорія (60 млн. євро), Республіка Молдова (160 млн. євро), Україна (1.2 млрд. євро).

Тобто, Україна є найбільшим (із 10 країн) позичальником за цією програмою макрофінансової допомоги.

Під пакетом підтримки та макрофінансовою допомогою слід розуміти надання довгострокових кредитів на нібито вигідних умовах.

Водночас слід зазначити, що ця  макрофінансова допомога  у розмірі 1,2 млрд. євро  надається разом з допомогою від Міжнародного Валютного Фонду, який у червні 2020 року схвалив Програму Stand-by для України на суму 5 мільярдів дол. США. Крім того, ЄК вже “виявлено солідарність з Україною перед викликами пандемії “і  спрямовано Україні  пакет  підтримки (у розмірі 190 млн. євро) грантів на нагальні першочергові потреби в сфері охорони здоров’я та на мінімізацію соціально-економічних наслідків пандемії COVID 19.

Тож шукаємо: кому  і що насправді вигідно?

1. Диявол у деталях

23 липня 2020 року Україною та ЄК підписано Меморандум та Кредитну угоду, якою передбачено виділення Україні 1.2 млрд. євро  макрофінансової допомоги ( шляхом двох траншів розміром 600 млн. євро кожний). Перший транш у розмірі 600 млн. євро здійснюється одразу після набрання документом законної сили (чинності), другий транш можливий у разі імплементації Україною низки спеціальних умов (після підтвердження Європейською Комісією виконання Україною своїх зобов’язань згідно із підписаним документом).

Мене як допитливого стороннього спостерігача (з фінансовою освітою) зацікавили деталі таких масштабних державних запозичень, зокрема їхнє цільове спрямування та фактичне  призначення, а також джерела погашення кредитних запозичень.

Виявляється, трактування умов  згаданої Угоди на офіційному сайті Європейської Комісії та на  Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України (урядовому порталі) різняться.

Відтак,  відповідно до узагальненого прес-релізу (розміщеного на офіційному сайті ЄК), надання Україні другого траншу МФД можливе за таких умов: поліпшення управління державними фінансами; зміцнення верховенства права; забезпечення конкуренції на ринку газу; поліпшення управління державними підприємствами; забезпечення незалежності Національного банку (як важливої передумови для довіри та співробітництва з міжнародними партнерами); поліпшення бізнес клімату.

В свою чергу, на офіційному урядовому порталі  в липні цього року оприлюднено наступні умови надання Україні  другого траншу МФД за Угодою, а саме: підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель; впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової та митної реформ; посилення незалежності, доброчинності, ефективного функціонування судової системи влади; посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури; розширення повноважень приватних виконавців; відновлення активів у державних банках; ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства  (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів; запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЄСР); покращення функціонування ринку  газу.

Тож, ситуація нагадує бесіду сліпого (ЄК) з глухонімим (Україна). Можливо, інформація, розміщена на офіційному веб-порталі Верховної Ради України, а також оприлюднені тексти вказаного Меморандуму та Кредитної угоди, пояснювальні записки відповідних державних органів (зокрема, Міністерства фінансів України) та висновки профільних комітетів  Верховної Ради України дозволять розібратися.

Так, у Пояснювальній записці щодо даного Закону Міністерством фінансів надано наступне обґрунтування його доцільності, цільового призначення ( яке варто уваги  допитливого читача в оригіналі) :

1. “У зв’язку з негативними фінансово-економічними наслідками, зумовленими поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Європейським парламентом та Радою 25.05.2020 було прийнято остаточне рішення щодо можливості надання “виняткової” макрофінансової (кредитної) допомоги країнам Європейської політики сусідства, зокрема Україні, для підтримки зусиль з подолання ними наслідків кризи, зумовленої поширенням COVID-19.
2. Це рішення відкрило можливість отримання Україною пільгового кредитування на суму 1,2 млрд євро в рамках нової програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД).
3. Зазначена допомога стане доступною для України після підписання сторонами Меморандуму про взаєморозуміння і Кредитної угоди та їх подальшої ратифікації.
4. Розроблення законопроекту обумовлене необхідністю набрання чинності для України підписаних 23 липня 2020 року у м. Брюсселі міжнародних договорів України, реалізація яких дозволить залучити зовнішній фінансовий кредитний ресурс на пільгових умовах для забезпечення належної стабільності фінансово-економічної системи держави.
5. Суть проекту акта

Законопроект розроблено з метою набрання чинності для України міжнародних договорів України щодо отримання Україною макрофінансової (кредитної) допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро, а саме:

• Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором, яким визначаються передумови виділення коштів, зокрема загальні умови (задовільний результат виконання зобов’язань, узгоджених між Україною та МВФ, збереження незалежності Національного банку та досягнення задовільного прогресу в імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема у частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС) та спеціальні умови (впровадження узгоджених сторонами заходів в рамках реалізації структурних реформ);
• Кредитної Угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором, якою визначаються технічні аспекти надання позикових коштів.

4. Вплив на бюджет

Реалізація безпосередньо закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Разом з тим, реалізація Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитної угоди дозволить Україні залучити від Європейського Союзу на умовах строковості та платності додаткові фінансові ресурси у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро для їх подальшого спрямування до державного бюджету, що у майбутньому потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України для обслуговування та погашення залученого кредиту.

Виходячи із умов запозичення в рамках попередніх чотирьох програм макрофінансової допомоги ЄС, відсоткова ставка запозичення за новою програмою на строк до 15 років прогнозується як прийнятна (до 2 % річних), однак конкретний її розмір стане відомим тільки під час виходу Європейської Комісії, що має найвищий кредитний рейтинг (ААА), на зовнішній ринок запозичень для отримання коштів, що перераховуватимуться Україні за тією ж відсотковою ставкою.

3. Позиція заінтересованих сторін

Консультації щодо законопроекту із заінтересованими сторонами не проводились, а тому прогноз впливу реалізації закону на ключові інтереси заінтересованих сторін не здійснювався.

Законопроект не має безпосереднього впливу на питання функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, а тому консультації з уповноваженими представниками всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи відповідних органів місцевого самоврядування, уповноважених представників всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок не проводились.

Законопроект не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому консультації з Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій не проводились.

Законопроект не потребував та не виносився на громадське обговорення.

4. Прогноз впливу

Реалізація проекту Закону не матиме впливу на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави, розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природнє середовище або інші сфери суспільних відносин.

Однак набрання чинності міжнародними договорами України дозволить на умовах строковості та платності залучити додаткові фінансові ресурси Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро для їх подальшого спрямування до державного бюджету.

Оскільки передумовою отримання другого траншу в рамках нової програми макрофінансової допомоги ЄС у сумі до 600 млн. євро є виконання низки узгоджених сторонами заходів (у тому числі щодо:

1) підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель;

2) впровадження реформи податкової та митної адміністрацій і реалізації планів податкової й митної реформ;

3) посилення незалежності, доброчесності та ефективного функціонування судової влади;

4) посилення прозорості та ефективності системи державного управління та незалежності й ефективності роботи антикорупційних органів і прокуратури;

5) розширення повноважень приватних виконавців;

6) відновлення активів у державних банках;

7) ухвалення у першому читанні проекту закону про створення нового агентства (органу) для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів;

8) запровадження нормативно-правової бази корпоративного управління для державних підприємств (відповідно до керівних принципів ОЕСР; 9) покращення функціонування ринку газу в Україні), передбачається, що виконання зазначених міжнародних договорів матиме позитивний вплив на стан справ у зазначених сферах реалізації державної політики та слугуватиме інструментом інтенсифікації відповідних узгоджених сторонами реформ.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено без зауважень Національним банком України, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерством закордонних справ України та Міністерством юстиції України.

6. Ризики та обмеження

Законопроект не містить положень, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, створюють підстави для дискримінації, стосуються інших ризиків та обмежень, які можуть виникнути під час реалізації закону.

7. Підстава розроблення проекту акта

Підставою для розроблення законопроекту є положення статті 9 Закону України від 29.07.2004 № 1906-IV “Про міжнародні договори України”.

Узагальнюючи  викладене, резюмую : реалізація Закону не потребує додаткових витрат з Держбюджету, Меморандум та Кредитна Угода надає можливість залучити додаткові  у 1.2 млрд. євро. для спрямування до Державного бюджету України. У майбутньому, однак, все ж потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету – на погашення та обслуговування залученого кредиту.

З невідомих причин, прогноз впливу на ключові інтереси України (як заінтересованої сторони) не проводився.

В обґрунтуванні Міністерства фінансів геть відсутні розрахунки та інформація про конкретні  статті витрат (постатейно, із зазначенням фактичних сум  на конкретні програми, строки програм тощо) Державного бюджету України  спрямовуватимуться зазначені 1.2 млрд. кредиту.

Питається: як таке можливо? Виявляється, можливо. Це попри те, що в тексті Меморандуму чітко зазначено, що метою даної  допомоги є полегшення зовнішніх фінансових обмежень для Країни, поліпшення її платіжного балансу та забезпечення бюджетних потреб, посилення її позиції за валютними резервами та допомога Країні у подоланні поточної зовнішньої та фінансової вразливості. Ця допомога від Європейського Союзу є доповненням до ресурсів, які надаються Країні міжнародними фінансовими організаціями та донорами в рамках двосторонньої співпраці для підтримки програми економічної стабілізації та реформ органів влади.

У ході реалізації допомоги органи влади України надаватимуть Комісії усю інформацію, яка пов’язана із моніторингом економічної та фінансової ситуації країни і з оцінкою прогресу у структурних реформах. Сюди входять регулярні перевірки кредитором (ЄС) цільового використання кредиту з боку позичальника, аудити, а також закладена можливість дострокового повернення кредитних коштів у разі виявлення фактів порушення позичальником умов Угоди. Зі свого боку, позичальник (Україна) зобов’язується надавати позичальнику всю необхідну інформацію для виконання положень даної Угоди.

Критерії структурних реформ, визначені Меморандумом

На момент аналізу, який здійснюватиметься персоналом Комісії перед прийняттям рішення стосовно виділення другого траншу, органи державної влади України зобов’язуються завершити такі заходи:

Управління державними фінансами

1. З метою підвищення прозорості та ефективності медичних закупівель, особливо з огляду на поточні медичні гострі потреби, пов’язані зі спалахом COVID-19, Міністерство охорони здоров’я України передасть усі централізовані закупівлі лікарських засобів, медичних виробів та індивідуальних засобів захисту ДП “Медичні закупівлі України” (МЗУ) за винятком закупівель, що проводяться через спеціалізовані міжнародні закупівельні організації та створить незалежну наглядову раду, відібрану відповідно до прозорої та заснованої на компетенції процедури. Сфера відповідальності наглядової ради включатиме призначення та звільнення керівника МЗУ. Для забезпечення того, що МЗУ може належним чином здійснювати свою діяльність, органи влади затвердять технічні норми щодо структури МЗУ, персоналу та процесу закупівель.
2. Органи влади продовжать реформу податкової та митної адміністрацій, шляхом проведення конкурсної і заснованої на компетенції процедури відбору на посади керівників Державної податкової служби України та Державної митної служби України після закінчення карантину, а також шляхом реалізації планів податкової та митної реформи, особливо стосовно вдосконаленої системи моніторингу ПДВ, заснованої на управлінні ризиками, розробки концепції та методології електронного податкового аудиту та початку їх публічного обговорення, впровадження електронних касових реєстраторів (програмних реєстраторів розрахункових операцій) та використання нових ІТ-рішень для прискорення митного оформлення).

Урядування та верховенство права

3. Органи державної влади посилять незалежність, доброчесність та ефективне функціонування судової влади, беручи до уваги висновки Венеціанської комісії, у тому числі шляхом внесення законодавчих поправок для забезпечення:

а) створення нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів України шляхом прозорої процедури відбору, що проводиться Конкурсною комісією з міжнародною участю; та

б) створення Комісії з питань етики з міжнародною участю, яка мала б повноваження:

1) здійснювати одноразову оцінку доброчесності та етичності членів Вищої ради правосуддя та рекомендувати їх звільнення органам обрання (призначення) у випадках виявлення невідповідності членів Вищої ради правосуддя стандартам; та

2) створення переліку попередньо відібраних кандидатів у Вищу раду правосуддя, з якого органи обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя, будуть висувати свої кандидатури.

4. Органи державної влади забезпечать державну службу, що базується на професійній компетентності, та посилять прозорість та ефективність системи державного управління, а також незалежну та ефективну роботу антикорупційних органів та прокуратури, зокрема шляхом:

а) проведення заснованих на професійній компетентності конкурсів відповідно до Європейських принципів державного управління для призначення на посади вищого рівня (категорія А), у тому числі на посади, тимчасово заповнені протягом дії карантину, пов’язаного із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19; на керівні посади в антикорупційних органах відбір повинен, крім того, проводитися деполітизованою відбірковою комісією з відповідними процедурами та критеріями відбору;

1. b) авторизації автономної системи електронного кримінального судочинства НАБУ/САП, зокрема шляхом змін до Кримінального процесуального кодексу та отримання сертифікату відповідності КСЗІ на систему та започаткування її функціонування, зокрема шляхом підготовки її інтегрування з єдиним реєстром досудових розслідувань та прийняття міжвідомчого рішення щодо практичного використання системи; і

с) завершити атестацію прокурорів на регіональному рівні та розпочати процес атестації на місцевому рівні відповідно до закону та процедур, що застосовуються під час атестації в Офісі генерального прокурора, забезпечуючи, щоб нові прокурори на всіх рівнях, у тому числі на керівних посадах, були обрані у прозорому та політично неупередженому процесі, що включає систему надійних перевірок доброчесності та виділення відповідних ресурсів для захисту судових справ, пов’язаних з атестацією.

Покращення бізнес-клімату

5. Для забезпечення можливості ефективного відновлення законних вимог органи державної влади:

а) розширять повноваження приватних виконавців (ПВ) на вимоги до ста тисяч (100.000) гривень проти будь-якого боржника (включаючи державних юридичних осіб та юридичних осіб за участю держави), та на адміністративні штрафи, а також складуть дорожню карту щодо повного зрівняння їх повноважень із повноваженнями державних виконавців, зокрема, що стосується ПВ, які діють від імені будь-якого клієнта та проти будь якого боржника, а також що стосується полегшення доступу до професії ПВ для збільшення їх загальної кількості, та перегляду режиму дисциплінарного нагляду та контролю;

1. b) будуть сприяти блокуванню коштів на банківських рахунках шляхом надання дозволу на електронний зв’язок між виконавцями та банками; та

с) продовжать докладати зусиль для відновлення активів у державних банках, використовуючи усі існуючі інструменти для врегулювання проблемних активів, у тому числі шляхом проведення дій через суди та кримінального переслідування, де це необхідно, та продовжать оприлюднення всебічних щопіврічних звітів про повернення активів в державних банках.

6. Відповідно до планів Уряду, Кабінет Міністрів ухвалить рішення про поетапну ліквідацію існуючої Державної фіскальної служби (податкова поліція), і з метою повного введення в дію з 1 січня 2021 р. — Верховна Рада України ухвалить у першому читанні проект закону про створення нового агентства для розслідування серйозних економічних та фінансових злочинів, забезпечуючи, що це агентство діє відповідно до таких ключових принципів:

1) чітке визначення мандату агентства та чітке розмежування його компетенції з іншими правоохоронними органами, зокрема СБУ та національною поліцією,

2) політична та функціональна незалежність (у тому числі шляхом конкурсного і заснованого на професійній компетентності відбору керівника) та

3) аналітична спроможність та ризик орієнтований підхід.

Секторальні реформи та державні підприємства

7. Кабінет Міністрів перегляне та запровадить нормативно-правову базу корпоративного управління для державних підприємств відповідно до керівних принципів ОЕСР. Це включатиме відбір та винагороди незалежних членів наглядової ради та вищого керівництва, а також політики державної власності для 10 найбільших державних підприємств.
8. Для покращення функціонування ринку газу в Україні органи влади:

а) скасують спеціальний обов’язок суб’єктів ринку природного газу щодо надання послуг з постачання газу для потреб домогосподарств, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2020 р. № 303, та нададуть можливість усім споживачам вільно обирати та легко змінювати постачальника безоплатно та без обмеження доступу до відповідних даних або інфраструктури та

1. b) впровадять та ефективно застосовуватимуть мережеві тарифи, що відображають витрати, у відповідності до Директив ЄС та правил мережевого кодексу, які застосовуються згідно Угоди про асоціацію, та до Рішення про сертифікацію оператора газотранспортної системи.

СИСТЕМА МОНІТОРИНГУ, встановлена Меморандумом

1. Моніторинг макроекономічних та фінансових подій і політики

Протягом реалізації програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу, наступні показники та звіти будуть оприлюднюватись або надаватись Комісії відповідними органами державної влади Країни на щоквартальній основі.

а) Інформація, що надається Міністерством фінансів:

• ВВП або національний дохід (щоквартальна);
• Головні складові ВВП (щоквартальна);
• Рівень зайнятості та безробіття (щоквартальна);
• Показники та склад доходів і видатків сектору загальнодержавного управління та сектору центральних органів державного управління, а також державна заборгованість по виплатам (щоквартальна);
• Фіскальний баланс сектору центральних органів державного управління (щоквартальна);
• Фіскальний баланс сектору загальнодержавного управління (щорічна);
• Обсяг та платежі по зовнішньому державному боргу (проценти та основна сума) (щоквартальна);
• Обсяг та платежі по внутрішньому державному боргу (проценти та основна сума) (щоквартальна);
• Планові щоквартальні платежі (проценти та основна сума) по внутрішньому та зовнішньому боргу у 2020 – 2022 (щоквартальна);
• Споживчі ціни та ціни виробників (щомісячна);
• Відсоткові ставки щодо показників (benchmark) урядових облігацій з різними термінами погашення (щомісячна);

1. b) Інформація, що надається Національним банком України:

• Процентні ставки на міжбанківському ринку на момент настання стандартного строку погашення (щомісячна);
• Загально банківська ставка кредитування (щомісячна);
• Платіжний баланс та основі компоненти (щоквартальна);
• Міжнародна резервна позиція (щомісячна);
• Номінальний двосторонній обмінний курс по відношенню до євро та долара США (щомісячна)

2. Моніторинг структурної політики

Протягом реалізації програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу такі дані та/або інформація, які стосуються впровадження заходів політики, зазначених у Додатку I, надаватимуться Комісії на її вимогу відповідними органами влади Країни, зокрема:

• кількість та вартість медичних закупівель, щомісяця (умова 1);
• загальна кількість ліцензованих приватних виконавців та нові суми до стягнення, що вимагаються, в розрізі приватних та державних підприємств, щомісяця (умова 5);
• склад наглядових рад 10 найбільших державних підприємств із зазначенням середньої винагороди, включаючи змінні складові, щоквартально (умова 7); і
• кількість споживачів, які змінили постачальника газу, та середня плата і час зміни між постачальниками газу, в розрізі домогосподарств та компаній, щоквартально (умова 8).

Висновки

З усього прочитаного можна дійти деяких попередніх висновків.

По-перше, умови надання даного кредиту свідчать про продовження владою політики накопичення зовнішнього боргу без чіткого розуміння джерел його погашення.

Кредитні кошти беруться державою не під конкретні програми реформ, а декларативні лозунги поліпшення економіки та правової системи України.

По-друге, аналіз кредитної історії держави Україна свідчить про прямий зв’язок рівня і швидкості зростання зовнішнього державного боргу із загальним рівнем компетенції поточної влади.

По-третє, доцільність державних кредитів має бути завжди об’єктивно обґрунтована.

Епілог

Багато хто вважає власне всю нашу незалежність ілюзією. Все залежить від того, з якого боку дивитися на предмет.

Що таке ілюзія? Читаємо у тлумачному словнику: ілю́зія (лат. illusio — обман, помилка) – викривлене, хибне сприймання дійсності. При цьому, ілюзію слід відрізняти від галюцинації, за якої реального зовнішнього об’єкта, як правило, немає.

З подібними кредитними угодами, де чітко не визначені ані конкретні цілі надання кредиту, ані джерела їх погашення, де обслуговування кредиту може дорівнювати розміру тіла кредиту (і навіть більше), де держава бере на себе нові додаткові фінансові зобов’язання без чіткого плану їх погашення, ілюзія державної незалежності справді стає реальністю.

У даному випадку кредитор відомий – це Євросоюз. А хто позичальник? Правильно: народ України, від імені якого влада, не питаючи, бере гроші в борг.

Тож з ілюзорною незалежністю вас, шановні співвітчизники!

Наталія Іскова, 27.08.2020