25 серпня 2020 року Європейська Комісія внесла до Ради Європейського Союзу пропозиції  щодо підтримки ініціатив за загальноєвропейською програмою SURE (Support to Mitigate Unemployment Risks in an Emergency – підтримка у пом’якшенні ризиків безробіття за надзвичайної ситуації).

Після прийняття  та схвалення Радою, згадана Програма дасть змогу країнам-членам ЄС надати фінансову підтримку місцевому бізнесу, у впровадженні графіків неповного робочого дня, а також самозайнятим особам в умовах епідемії коронавірусу COVID-19, зменшити негативні соціально-економічні наслідки пандемії.

Програма SURE є комплексною стратегією країн-членів ЄС, спрямованою на захист громадян від негативних соціально-економічних наслідків пандемії COVID-19.

Як було зазначено вище, Програма передбачає кредитування бізнесу на пільгових умовах під час пандемії.

Завдяки таким заходам, фірми, підприємства, самозайняті особи (підприємці), представники малого та середнього бізнесу матимуть змогу скорочувати робочі години за рахунок додаткового фінансування з боку держави.

Така фінансова підтримка національних урядів під час пандемії вкрай необхідна для виживання бізнесу, збереження кваліфікованих працівників та робочих місць.

Програмою передбачена допомога найбільш вразливим секторам економіки країн-членів ЄС, зокрема, адресна допомога аграрному сектору та риболовному промислу.

Ініціатива започаткування програми SURE належить Єврокомісії, яка 2 квітня 2020 року запропонувала створити  загальноєвропейський солідарний інструмент (фонд) підтримки країн-членів ЄС в умовах пандемії.

19 травня 2020 року країни-члени ЄС підтримали ініціативу Комісії та схвалили заснування програми SURE.

На даний час, Програмою SURE передбачено надання фінансової підтримки 16 державам-членам ЄС у розмірі 87,3 млрд. євро у період пандемії.

• Фінансову допомогу можуть отримати Бельгія (7,8 млрд. євро), Болгарія (511 млн. євро), Республіка Чехія (2 млрд. євро), Греція (2,7 млрд. євро), Іспанія (21,3 млрд. євро), Хорватія (1 млрд. євро) , Італія (27,4 млрд. євро), Республіка Кіпр (479 млн. євро) , Латвія (192 млн. євро)  , Литва ( 602 млн. євро) , Мальта ( 244 млн. євро) , Польща (11,2 млрд. євро), Румунія (4 млрд. євро), Словаччина (63,1 млн. євро), Словенія (1,1 млрд. євро) та Португалія.

Загальний обсяг фінансової допомоги державам-членам ЄС за Програмою SURE становить, за попередніми оцінками, близько 100 млрд. євро.

Європейський Союз та Україна. Практична співпраця в умовах пандемії.

2 квітня 2020 року Європейською Комісією було прийнято рішення про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 1,2 млрд. євро.

23 липня 2020 року Україною та ЄК підписано Меморандум та Кредитну угоду, якою передбачено виділення Україні 1,2 млрд. євро  макрофінансової допомоги (шляхом двох траншів у розмірі 600 млн. євро кожен).

Ще раніше Єврокомісія надала Україні пакет допомоги (у розмірі 190 млн. євро) на нагальні першочергові потреби у сфері охорони здоров’я, з метою мінімізації соціально-економічних наслідків від пандемії COVID- 19.

25  серпня 2020 року Верховною Радою України ухвалено в цілому проект Закону України «Про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором і Кредитної угоди між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 1 мільярда 200 мільйонів євро)».

Висновки та пропозиції для України.

1. Криза COVID -19 підтверджує доцільність та необхідність створення на національному рівні цільового спеціалізованого інструменту (фонду тощо) з метою належного, оперативного, ефективного та своєчасного реагування на виклики пандемії її прояви та наслідки.
2. Інформація про джерела наповнення такого фонду, статті його використання, має бути у відкритому доступі – з метою оперативного та об’єктивного інформування населення про реальну ситуацію у державі.
3. Ініціативи в рамках ЄС, практичні заходи на кшталт програми SURE, а також досвід та практика їхнього застосування потребують ретельного вивчення, фахової оцінки та належного застосування на національному рівні в Україні у плані саме фактичної (не формальної чи декларативної) фінансової, законодавчої, правової та іншої підтримки з боку держави малого та середнього бізнесу, самозайнятих осіб, а також найбільш вразливих категорій населення. Така підтримка має здійснюватися, зокрема, шляхом гарантування державою надання кредитів населенню і бізнесу на пільгових умовах під час пандемії.
4. З огляду на резонансний суспільний інтерес до питань державних запозичень та цільового використання кредитів (зокрема останньої макрофінансової допомоги Єврокомісії), а також різноманітних грантів та інших видів фінансової допомоги, спрямованих, у тому числі, на подолання наслідків пандемії COVID-19, уряду України потрібно невідкладно узагальнити практику, провести повний аудит та оприлюднити відповідний звіт щодо усієї кредитної історії державних запозичень України за період від 1992 до 2020 рр.

Звіт має бути всеосяжним, містити детальні й об’єктивні висновки щодо кредитної історії України, а також реальні практичні пропозиції до державної політики із залучення кредитних коштів.

Такий звіт сприятиме підвищенню авторитету державної влади, зміцненню довіри до влади з боку народу України, а також закордонних держав-партнерів та міжнародних фінансових інституцій та організацій.

Держава, яка має чіткий план економічного розвитку, детальний план погашення державного боргу, практикує цільове використання кредитних та бюджетних коштів, завжди має більше шансів та можливостей щодо залучення нових ділових партнерів, інвесторів та кредиторів. А це, у свою чергу, дозволяє не просто подолати негативні наслідки чергової економічної кризи, але й уникнути краху національної економіки через недолуге державне управління, і, як наслідок, суверенітету держави.

Наталія Іскова, 30.08.2020