У понеділок міністр закордонних справ Росії заявив, що група найманців Вагнера продовжить операції в Малі та Центральноафриканській Республіці, незважаючи на припинення повстання її лідера на вихідних .

Вагнерівці «працюють там як інструктори. Ця робота, безумовно, триватиме», — сказав Сергій Лавров в інтерв’ю виданню RT.

Лавров сказав, що Європа та Франція зокрема «кинули» дві африканські країни, які, у свою чергу, попросили Росію та Вагнера надати військових інструкторів та «забезпечити безпеку їхніх лідерів».

Західні держави вважають, що групу Вагнера використовують для просування впливу Росії за кордоном, і звинуватили групу в тортурах і експлуатації природних ресурсів.

Група  Вагнера  активно бере участь у різних африканських країнах, пропонуючи військову підтримку та підтримку безпеки, одночасно розширюючи вплив Росії на континенті. 

Їхні операції в основному зосереджені на питаннях безпеки, наданні послуг безпеки, воєнізованій допомозі та навіть запуску кампаній з дезінформації для підтримки проблемних режимів в обмін на поступки ресурсів і дипломатичну підтримку. 

Група Вагнера була найбільш активною в таких країнах, як Центральноафриканська Республіка (ЦАР), Лівія, Малі та Судан, де вони встановили присутність завдяки історичним зв’язкам цих країн з Росією та їхнім напруженим відносинам із Заходом.

Наприклад, у  Центральноафриканській Республіці група Вагнера керує військовою базою в регіоні Босангоа та тренує, допомагає та охороняє золоті та алмазні копальні ЦАР. Вони відіграли вирішальну роль у захисті уряду та президента Фостена-Арчанжа Туадери від озброєних повстанських груп і підтримці стабільності в регіоні. Коли у 2020 році коаліція повстанців наступала на столицю Бангі, погрожуючи повалити уряд,  президент Туадера звернувся за допомогою до Москви . У результаті було розгорнуто додаткові війська Групи Вагнера, що призвело до виведення французьких військ і, зрештою, вплинуло на динаміку безпеки в країні.

У грудні минулого року останні 47 французьких солдатів логістичної місії (MISLOG-B) вилетіли з аеропорту Бангі близько 12:15 (11:15 ранку за Гринвічем) на борту вантажного літака C-130 Hercules, ставши останнім із  130 людина французького контингенту  залишити неспокійну країну.

В інтерв’ю RT Лавров також сказав, що повстання керівника Вагнера Євгена Пригожина нічого не змінить у зв’язках Росії з її союзниками.

«Було багато дзвінків (від іноземних партнерів) президенту (Володимиру) Путіну… щоб висловити свою підтримку», – сказав він.

Відповідаючи на питання про те, чи можуть відбутися якісь зміни в міжнародних відносинах Росії, Лавров сказав: «З партнерами і друзями – ні. Що стосується інших, мені, чесно кажучи, байдуже. Відносини між колективним Заходом і нами були зруйновані».

Група Вагнера втрутилася в інші африканські країни, такі як Судан,  де вони тренували суданські війська , охороняли мінеральні ресурси та придушували інакомислення проти уряду президента Омара аль-Башира.

 Участь групи в триваючому конфлікті в Судані набула тривожного характеру, коли Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) виявило, що група Вагнера поставила ракети «земля-повітря»  Силам швидкої підтримки (RSF) Судану  для боротьби з Суданська армія. Це викриття викликає значні питання щодо впливу дій Групи Вагнера на загальну стабільність і безпеку регіону.

Крім того, у Малі правляча хунта на чолі з полковником Ассімі Гойта звернулася за допомогою до Групи Вагнера, що призвело до посилення напруженості з міжнародними союзниками, включаючи Францію. 

Присутність російського приватного військового підрядника Групи Вагнера  викликає напружені відносини з традиційними західними союзниками, що викликає занепокоєння щодо впливу та намірів Групи Вагнера в регіоні. 

Франція, яка боролася з  ісламістськими бойовиками в Буркіна-Фасо, нещодавно було наказано вивести свої війська з країни, завдавши удару по присутності Європи в регіоні. Буркіна-Фасо бореться зі смертоносним повстанням джихадистів, і рішення уряду відмовитися від військового альянсу з Францією та звернутися за підтримкою до Росії підкреслює зростаючий вплив Росії в регіоні. 

Франція мала  400 солдатів спецназу, дислокованих у керованій хунтою Буркіні  для боротьби з ісламістським повстанцем, але відносини погіршилися в останні місяці.

Відхід Вагнера з Африки змінює геополітичну динаміку

Ці події підкреслюють заплутану мережу геополітичних інтересів в Африці та складні відносини між африканськими державами, Росією та західними державами. 

Участь Групи Вагнера у військових переворотах проти російського уряду додає новий рівень складності та викликає питання про мотивацію та відданість персоналу Групи Вагнера. Залишається незрозумілим, як повідомлення про дезертирство  вплине на поточні операції в Африці  та Сирії та якими можуть бути довгострокові наслідки як для внутрішньої стабільності Росії, так і для ландшафту безпеки Африки.

Присутність Групи Вагнера та її дії в Африці вже викликали занепокоєння серед західних урядів, зокрема Сполучених Штатів і Франції. Їхня участь у делікатних питаннях безпеки,  потенційні передачі зброї та переміщення традиційних західних союзників підкреслили необхідність підвищеної пильності та співпраці між африканськими державами, а також міжнародних зусиль для вирішення проблем безпеки, створених недержавними акторами, такими як Група Вагнера. 

Ландшафт безпеки в Африці складний і крихкий, з численними конфліктами, повстаннями та регіональною напруженістю, які потребують ретельного управління. Втручання  Групи Вагнера додає ще один рівень складності  в і без того заплутану ситуацію. Хоча група надавала військову підтримку певним урядам і допомагала стримувати озброєні групи повстанців, їхня участь викликає сумніви щодо довгострокових наслідків для безпеки Африки.

Однією з ключових проблем є потенційна дестабілізація, спричинена відходом солдат Групи Вагнера з поточних місій. Ці солдати мають спеціальну підготовку та досвід, які можуть суттєво вплинути на військовий потенціал країн, які вони підтримували. У випадку з Центральноафриканською Республікою виведення сил Групи Вагнера може залишити вакуум безпеки, що дозволить озброєним групам повстанців завоювати позиції та ще більше дестабілізувати країну. Той самий сценарій стосується інших країн, де активно діяла група Вагнера, таких як Судан і Малі.