380 страниц “надежд ,иллюзий и вероятностей” или План для Ukraine Facility 2024-2027, одобренный Еврокомиссией

380 страниц “надежд и иллюзий” или План для Ukraine Facility 2024-2027, одобренный Еврокомиссией

Еврокомиссия одобрила представленный украинским правительством план реформ , выполнение которого откроет возможность получения от Евросоюза 50 миллиардов евро- финансовой помощи.

Если все пойдет по плану, к концу 2027 года Украина сможет перейти к более современной инвестиционно-привлекательной экономике, отвечающим европейским стандартам государственным институтам и станет европейской страной, готовой к вступлению в Евросоюз,- пишет Радио Свобода на своем канале в Телеграм 17 апреля 2024 г.

Как сообщается, в конце марта премьер-министр Украин Шмыгаль передал главе Еврокомиссии Урсуле фон дер Ляйен , так называемый, “масштабный план реформ”, состоящий из 69 преобразований и 10 инвестиционных задач, степень выполнения которых будет оцениваться по 146 качественным и количественным показателям.

О чем же этот “ПЛАН”?

Оказывается,  это План следующего содержания,

Ознакомимся с текстом “оригинала”,

Первое (субъективное) впечатление- 380 страниц “иллюзий”, основанных на предположениях и “теории вероятности”.

Так ли это на самом деле?

 

Итак,

План украинскими чиновниками и экспертами, а не был спущен сверху из Брюсселя.

Разбиты реформы на 3 больших блока.

Идем по тексту,

(Мовою оригіналу) или “из песни слов не выкинешь”

 

Соціально-економічний контекст

24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну, розпочавши найбільшу війну в Європі з часів балканських конфліктів 1990-х років. Ця агресивна війна була засуджена в усьому світі і продовжує завдавати шкоди людському та матеріальному ресурсу України. За оцінками ООН, станом на жовтень 2023 року в Україні налічується 3,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а близько 14,6 мільйона потребують допомоги і послуг у сфері охорони здоров’я та захисту. Багато людей були змушені виїхати до інших країн, і близько 6,3 мільйона осіб (близько 16% населення) досі залишаються за кордоном. Масштабне руйнування інфраструктури вплинуло на можливість людей отримати доступ до базових потреб, таких як електроенергія, вода, продукти харчування, охорона здоров’я та освіта. За результатами оновленого звіту Світового банку “Швидка оцінка шкоди та потреб в Україні” (далі – RDNA3), прямі збитки, завдані внаслідок повномасштабної війни, становлять близько 138,2 млрд євро, а потреби на відновлення склали – 440,5 млрд євро. Найбільше постраждали житловий сектор, транспорт, енергетика, торгівля та промисловість. Масштаби руйнувань продовжують зростати.

 

Бачення, стратегія та вплив

План України (далі – План) є одним з інструментів для відновлення, реконструкції та модернізації України, який може паралельно прискорити шлях України до набуття членства в Європейському Союзі. План окреслює бачення України щодо середньострокового соціально-економічного зростання, яке наблизить її до Єдиного ринку за рахунок більшої відповідності європейським цінностям і узгодження з правилами, стандартами, політиками та практиками ЄС (acquis) та подальшої інтеграції з країнами ЄС. Для досягнення цієї амбітної мети План включає комплекс цільових реформ у ключових секторах, що сприяють зростанню та залученню пріоритетних інвестицій. Ці реформи та інвестиції були відібрані, розроблені та впорядковані на чотирирічний період дії Плану, враховуючи потреби, пріоритети та спроможності української держави, а також її бачення майбутньої європейської України. Заходи Плану розроблені з акцентом на сприянні вступу України до ЄС та поступовому наближенні українського законодавства до стандартів ЄС

Близько  45% включених реформ відповідають рекомендаціям для впровадження, які надані іншими міжнародними програмами (документами), зокрема викладеним у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року (далі – Enlargement report), положеннях Механізму розширеного фінансування МВФ (далі – IMF Extended Fund Facility), угоди про позику від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на політику розвитку у сфері економічного відновлення (далі – IBRD DPL) та іншим.

Ключові керівні принципи процесу відновлення, реконструкції та модернізації, такі як, відбудовувати “краще, ніж було”, фінансова стійкість, інклюзивність, прозорість та підзвітність, скеровують реалізацію Плану протягом усього періоду його дії.

У кінцевому підсумку План також сприятиме політичним, інституційним, юридичним, адміністративним, соціальним та економічним реформам, необхідним для відповідності цінностям Європейського Cоюзу.

Україна продовжує активну імплементацію Угоди про асоціацію, включаючи поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

План України включає реформи, що відповідають зобов’язанням у рамках виконання Угоди про асоціацію та сприяють зростанню, створенню робочих місць і стійкості економіки.

Фінансування з Плану буде використано, зокрема, для реалізації таких пріоритетів Уряду:

– завершення виконання семи рекомендацій Європейської Комісії, необхідних для відкриття переговорів про вступ до ЄС; – поступова інтеграція України до Єдиного ринку ЄС через ПВЗВТ та участь у секторальних програмах Союзу, включаючи доступ до їх фондів;

– подальше покращення зв’язку та взаємодії України з сусідами, які входять до ЄС та іншими членами ЄС у транспортній, енергетичній та цифровій сферах через Фонд “Connecting Europe Facility”, Транспортне співтовариство та Енергетичне співтовариство;

– підтримка лібералізації торгівлі через роботу над нетарифними бар’єрами в торгівлі;

– посилення інституційної спроможності України для ефективного діалогу в рамках політики розширення;

– у контексті переговорів про вступ, участь у скринінгу української політики на відповідність праву ЄС для розуміння обсягу завдань щодо підготовки до членства в ЄС та подальшого планування своєчасного впровадження ‘acquis communautaire’.

План України ґрунтується на стратегії, що об’єднує чотири категорії секторів та досліджує синергію між ними, а саме:

– стимулювання найвищих темпів зростання тих секторів економіки, які найбільше сприяють економічному зростанню;

– включення найбільш актуальних наскрізних сфер у весь План, що представляють суспільні цінності та фактори стимулювання економічного розвитку та зростання продуктивності;

– зміцнення основоположних секторів, які є важливими елементами, що підтримують ширший економічний і суспільний розвиток;

– забезпечення основних цінностей та належного врядування, що сприятиме реалізації Плану та захисту фінансових інтересів Європейського Союзу.

За умови успішної імплементації Плану, завершення бойових дій та постійної підтримки з боку інших донорів очікується, що в наступному десятиріччі економіка України демонструватиме високі темпи зростання.

За умови успішної імплементації Плану, завершення бойових дій та постійної підтримки з боку інших донорів очікується, що в наступному десятиріччі економіка України демонструватиме високі темпи зростання. За оптимістичним сценарієм, реальний ВВП рівня 2021 року повернеться до 2028 року, а до 2033 року, завдяки структурному впливу реформ та внеску інвестицій, економіка може зрости на 40% порівняно з 2021 роком. Завдяки багатогранним ефектам Плану Україна зможе досягти темпів зростання, на рівні з тими, що спостерігалися в країнах Східної Європи на етапі підготовки до вступу до Європейського Союзу на початку 2000-х років, і наблизитися до рівня життя та доходів населення Європейського Союзу менш ніж за одне покоління. Для цього надзвичайно важливо припинити втрату людського капіталу і повернути його на шлях зростання, включаючи створення умов для повернення внутрішньо переміщених осіб та осіб, які зараз проживають за кордоном, що повністю відображається у Плані.

За допомогою Плану Уряд визначає свої пріоритети на короткий та середньостроковий періоди для проведення економічних реформ та інвестицій протягом наступних чотирьох років

Уряд має на меті використовувати План України як інструмент для ретельного визначення пріоритетів та послідовності ключових реформ для підтримки відновлення країни, майбутнього економічного зростання, та визначає напрями інвестицій, які будуть сприяти економічному та соціальному зростанню та підвищенню стійкості.

Також важливим є те, що План визначає ключові реформи, які будуть проведені у наступні роки, включаючи полегшення координації з донорами, сприяння узгодженості та прозорості спільних зусиль у відновленні в Україні, а також мобілізацію та оптимізацію ресурсів донорів та приватних інвесторів для відновлення, реконструкції та модернізації.

Прийняття Плану України як документа-основи спростить адміністрування, покращить ефективність координації та сприятиме синергіям, особливо у сприянні європейській інтеграції України.

Нарешті, Багатостороння координаційна платформа донорів для України виступає ефективним інструментом координації у тісній співпраці з Урядом задля мобілізації ресурсів для проектів та напрямів, що є пріоритетними в рамках Плану.

Потреба в фінансуванні видатків державного бюджету на 2024 рік складає близько 36 млрд євро, з середньомісячним дефіцитом в 3 млрд євро.

Впровадження інструменту Ukraine Facility дозволить отримати перші платежі до державного бюджету України вже у березні і квітні 2024 року в рамках перехідного фінансування, що допоможе підтримувати макрофінансову стабільність країни.

Для подолання викликів наступних періодів 2024 року Уряд звертається до Європейського Союзу з запитом про отримання в межах Плану, відповідно до статті 24 Регламенту (ЄС) 2024/792 від 29 лютого 2024 року, авансового платежу в сумі 7% від загальної суми кредитних коштів в межах Компоненту I Ukraine Facility.

Реформи та інвестиції Плану України

Сектори, що сприяють зростанню

П’ять секторів, які, мають найбільший потенціал для прискорення економічного зростання – це

  • енергетика,
  • сільське господарство,
  • транспорт,
  • критична сировина (враховуючи важливість розвитку переробної промисловості) та
  • IT.

Покращення управління державними компаніями також внесе вклад у потенціал економічного зростання. Ці сектори мають безпосереднє стратегічне значення для країни, а також є потенційними каталізаторами прискореного післявоєнного економічного зростання.

План України визначає чіткі ініціативи, спрямовані на розкриття їхнього потенціалу зростання.

Енергетика

Реформи та інвестиції в енергетику призведуть до трансформації сектору та сприятимуть декарбонізованому майбутньому України.

Заходи також забезпечать подальшу інтеграцію в енергетичний ринок Європейського Союзу.

Близько 85% реформ енергетичного сектору відповідають вимогам Enlargement report, IBRD DPL та угоді між Україною та Європейським Союзом щодо отримання макрофінансової допомоги (далі – EU MFA+).

Окрім визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку відновлюваної енергетики, в тому числі шляхом спрощення дозвільних процедур в рамках правил Європейського Союзу та запровадження конкурентних аукціонів, вони сприятимуть ефективному енергоспоживанню в будівлях та централізованому теплопостачанню, а також забезпечать незалежність регулятора.

План також містить дорожню карту для поступового руху до лібералізації та реформування зобов’язань щодо надання публічних послуг на ринках газу та електроенергії, забезпечуючи при цьому належний захист вразливих споживачів та зважаючи на дію воєнного стану.

Сільське господарство

Заходи у сфері сільського господарства забезпечать використання цим сектором свого стратегічного потенціалу та потенціалу зростання, одночасно наблизивши його до політики та принципів Європейського Союзу.

План забезпечує узгодження нормативно-правових актів з acquis Європейського Союзу, створює функціональний ринок землі, підвищує безпеку харчових продуктів та покращує потенціал для управління інвестиціями за кожним із секторів, визначених у цьому Плані.

Він також включає заходи, які мають вирішальне значення для процесу розмінування.

Половина впроваджених заходів в сільському господарстві відповідають рекомендаціям Enlargement report та IBRD DPL.

Транспортний сектор

План гарантує, що транспортний сектор буде відновлено, він покращить зв’язки між людьми та підприємствами й уможливить торгівлю.

Щоб сприяти кращому сполученню з Європейським Союзом, реформи та інвестиції відновлять та модернізують логістичні системи України, розвинуть транс’європейські транспортні мережі (далі – TEN-T) на всіх видах транспорту, приведуть залізничний сектор у відповідність до стандартів Європейського Союзу та встановлять відкриту та чесну конкуренцію за надання портових послуг.

Критична сировина

Критична сировина є життєво важливою галуззю для торговельної спеціалізації України. План пропонує реформи, які сприятимуть належному управлінню, передбачуваності та прозорості для інвесторів, а також впроваджуватимуть найкращі міжнародно визнані практики з метою створення не лише сталого сектору видобутку сировини, але й просування вгору по ланцюжку створення вартості в рамках окремих продуктових кластерів.

Розвиток переробних галузей та інтеграція України в глобальні ланцюги створення вартості важливі з кількох причин.

По-перше, прийняття зеленого переходу для відновлювальної енергії, водню, електрифікації та енергозберігаючих технологій позиціонує Україну відповідно до глобальних трендів сталого розвитку. Крім того, ущільнення зв`язків між сусідніми ринками і загальна глобалізація економіки та диверсифікація ланцюгів постачання сприяють зменшенню залежності від домінуючих постачальників, покращуючи економічну стійкість. Для зміцнення торговельного балансу Україна повинна змінити акцент з імпорту товарів критичної сировини на внутрішнє виробництво та конкурентоспроможний експорт продукції, такої як харчові товари, нафтопродукти, будівельні матеріали та інше. Повномасштабна війна підкреслила необхідність створення потужної переробної промисловості, яка дозволить Україні задовольняти внутрішні потреби під час воєнних дій та реконструкції, тим самим зменшуючи залежність від імпорту та покращуючи загальний торговельний баланс. Ґрунтуючись на поточних реформах, План має на меті запровадити рівні правила. На основі нової політики державної власності сектор державних компаній України буде трансформовано: підприємства розпочнуть масштабний процес корпоратизації та реструктуризації з одночасною інтеграцією принципів корпоративного управління G20/ОЕСР та принципів ESG. Після оптимізації розміру портфеля буде модернізовано управління державними активами. Важливо, щоб найбільші державні компанії забезпечили відокремлення рахунків комерційної та діяльності з виконання спеціальних обов’язків, забезпечивши прозорість фінансових відносин з державою та меж її участі на ринку. Буде покращена система контролю за державною допомогою. Також відбудеться визначення стратегії поступового зменшення державної власності в банківському секторі для забезпечення фінансової стабільності та зниження фіскальних ризиків. За впровадженням цих реформ та їх відповідністю правилам Європейського Союзу стежитиме робоча група, до складу якої увійдуть експерти Європейської Комісії та України.

Підтримка малого та середнього підприємництва (далі – МСП) лежить в основі Плану. Окрім цільового фінансування, реформи допоможуть компаніям працювати на більш ефективному та продуктивному ринку. Ці реформи включають такі напрямки, як дерегуляція, покращення роботи з неплатоспроможністю, цифровізація державних послуг, розвиток Державного аграрного реєстру та забезпечення рівної гри на ринку через реформи, що проводяться на державних компаніях.

Дотримання зелених цілей є важливим в архітектурі реконструкції та відновлення та буде рамковим для майбутніх реформ та інвестицій, передбачених Планом України. План має на меті дотримання принципів “не завдання суттєвої шкоди” та допомагати українцям розвивати заходи з пом’якшення та адаптації до змін клімату, захисту навколишнього середовища, включаючи охорону біорізноманіття, стале управління відходами та циркулярну економіку, і, в кінцевому підсумку, спрямовувати зелену трансформацію та вирішувати виклики, що її супроводжують. Перехід до кліматичної нейтральності та дотримання Паризької угоди, а також наближення до стандартів ЄС у сфері охорони навколишнього середовища є ключовими аспектами і, отже, важливою частиною Плану.

Програма цифрової трансформації сприятиме зростанню продуктивності, допомагаючи Україні скористатися конкурентними перевагами, які вона має в цьому секторі. Вона включає заходи, що підтримують цифровізацію інституцій, зближення законодавства України із законодавством Європейського Союзу та посилення стандартів кібербезпеки.

Основні сектори

До секторів економіки, які розглядаються як платформи для забезпечення базових потреб громадян, належать освіта, охорона здоров’я та соціальні послуги.

План України визнає, що доступність та якість послуг у цих секторах є важливою для формування робочої сили, стимулювання повернення українців з-за кордону, а також для покращення загальної якості життя.

У ньому визначено реформи та інвестиції, спрямовані на зміцнення цих секторів. Визначені ініціативи з реформування доповнюють вже розпочаті зміни, такі як реформа охорони здоров’я та реформа Нової української школи. Важливим прикладом є план покращення доступу та якості дошкільної освіти та догляду для довгострокового блага дітей. План також включає заходи з розбудови сильнішої системи професійно-технічної освіти та задоволення зростаючих потреб у допомозі людям, які зазнали психічних і фізичних травм, включаючи способи допомогти особам з інвалідністю залишатися активними. Покращення соціальної допомоги тим, хто її потребує, є основною частиною пакету реформ. Зокрема, реформи, визначені в Плані, допоможуть вирішити потреби найвразливіших груп, включаючи вдівців та вдів, дітей, особливо тих, хто не має батьківського піклування, осіб з інвалідністю, меншин, молодих і літніх людей, а також інших осіб у вразливих ситуаціях. Він передбачає деінституціалізацію догляду та покращення житлового сектору України, включаючи соціальне житло. План містить також важливі заходи для покращення доступу до комунальних послуг, таких як централізоване теплопостачання або поводження з відходами. Також, План пропонує відповідні заходи для захисту та стимулювання української культури, не в останню чергу для сприяння соціальному зціленню та згуртованості.

Основні цінності та якісне управління

Прагнення до швидкого відновлення та залучення інвестицій ґрунтується на фундаменті ефективної системи правосуддя, яка гідна довіри, підтримує верховенство права, захищає права людини та забезпечує належне управління державними ресурсами.

Спираючись на значний прогрес, досягнутий після Революції Гідності, Уряд зобов’язується через План зміцнювати верховенство права, посилювати антикорупційні механізми та забезпечувати більш ефективне та результативне державне управління. План пропонує комплексний підхід реформи верховенства права, яка стосуватиметься всіх рівнів прокуратури, судової та антикорупційної систем. Важливо, що запропоновані зміни до Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу допоможуть Україні створити переконливий досвід у боротьбі з корупцією на всіх рівнях. Ефективність системи буде значно покращена за рахунок додаткового персоналу, діджиталізації та нового обладнання. Це дозволить покращити виконання судових рішень та підвищити підзвітність і доброчесність. План забезпечить підвищення спроможності та незалежності всіх спеціалізованих правоохоронних органів, а повернення активів та управління на інституційному та процедурному рівнях буде пріоритетним. Більшість запропонованих заходів з посилення судової системи враховують вимоги Enlargement report. З метою забезпечення ефективної ринкової економіки та сприятливого бізнес-середовища План включає заходи щодо вдосконалення процедур банкрутства та врегулювання проблемних кредитів. Боротьба з відмиванням грошей та економічними злочинами також є пріоритетною через створення єдиного реєстру банківських рахунків та розширення повноважень Бюро економічної безпеки. Підвищення ефективності та модернізація державного управління є ще одним ключовим напрямом Плану. Уряд зобов’язується відновити набір персоналу на конкурсних засадах у державному секторі, покращити систему оплати праці на державній службі та діджиталізувати сектор.

Важливою вимогою Плану є забезпечення макрофінансової стабільності, а також пропонуються ключові заходи для забезпечення покращення управління доходами та боргом для поступового зменшення залежності від пільгового кредитування. Також планується вжити заходів щодо вдосконалення управління державними інвестиціями, щоб допомогти органам влади управляти коштами, виділеними для відбудови, за допомогою єдиного портфелю проектів, чітко визначеної пріоритизації та правил управління публічними інвестиціями. Нарешті, План забезпечить покращений моніторинг та контроль за ресурсами, шляхом підвищення спроможності та незалежності відповідальних установ. У Плані також особлива увага приділяється просуванню децентралізації та регіонального розвитку. Органи влади взяли на себе зобов’язання реформувати місцеві державні адміністрації, забезпечити кращий розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади. Планом передбачено виділення мінімум 20% безповоротної фінансової підтримки на потреби відновлення, реконструкції та модернізації громад в рамках Компоненту I Ukraine Facility.

 

Заходи Плану України відбуватимуться за трьома ключовими напрямами, визначеними Ukraine Facility

за рахунок бюджетної підтримки,

-інвестицій та коштів для субсидування відсоткових ставок і

-технічної допомоги.

План України передбачає використання отриманого в рамках Ukraine Facility фінансування відповідно до принципів раціонального управління фінансами та у спосіб, який є прозорим і підзвітним для Європейського Союзу і Європейської Комісії.

У Плані України представлені реформи та інвестиції, які будуть здійснюватися протягом 2024- 2027 років, а також часові рамки цих процесів.

План поділено на 15 секторальних розділів, кожен з яких містить комплекс реформ та, за необхідності, інвестицій.

Загальна відповідальність за координацію та забезпечення ефективної реалізації Плану покладається на Національного координатора, а саме на Міністерство економіки України, яке також буде єдиним контактним центром для надання інформації міжнародним партнерам з розвитку.

  • Припускається, що 2024 рік знаменуватиме собою завершення активних бойових дій в Україні, і змодельовано три сценарії відновлення на 2024-2034 роки, які відрізняються зростанням продуктивності, обсягами зовнішньої допомоги (бюджетної підтримки та пільгових інвестицій від донорів) та поверненням мігрантів.

Стале економічне відновлення вимагає високих інвестицій в основний капітал та технологічного наближення до більш розвинених країн. І те, і інше може бути забезпечено реформами та сприятиме європейській інтеграції.

  • Базовий сценарій моделює часткові реформи, необхідні на шляху до вступу в ЄС.

Реформи сприяють зростанню продуктивності, оскільки Україна отримує розширений доступ до єдиного ринку ЄС та залучає прямі іноземні інвестиції. У цьому сценарії Україна отримує офіційне фінансування від міжнародних донорів, що допомагає покрити дефіцит державного бюджету. Вимушені мігранти починають повертатися у 2025 році, до загальної кількості 4 млн осіб у 2025- 2034 роках, причому більшість з них повертається у 2025-2026 роках. Проте важка демографічна ситуація дає про себе знати. Основний капітал стабілізується і поступово зростає завдяки внутрішньому інвестиційному попиту.

  • Помірний сценарій моделює додаткову політику, яка забезпечує прозоре та ефективне використання іноземної фінансової допомоги.

Кращі економічні перспективи сприятимуть поверненню вимушених мігрантів до 5,1 млн осіб. Україні вдається забезпечити 92 млрд євро офіційного притоку іноземного капіталу у 2024-2034 роках, що є додатковим до бюджетного фінансування від донорів за Базовим сценарієм. 20% грошей додається до бюджетного фінансування. 80% надходять у вигляді інвестицій, які сприяють накопиченню фізичного капіталу. 60% всіх інвестицій спрямовуються в експортоорієнтовані сектори (включаючи експортоорієнтовану інфраструктуру та логістику). Публічні інвестиції сприяють подальшому залученню прямих іноземних інвестицій, які забезпечують передачу технологій і призводять до зростання продуктивності праці.

  • Позитивний сценарій є найоптимістичнішим і припускає, що реформ достатньо для того, щоб збільшити економічне зростання до рівня високоефективних східноєвропейських країн напередодні їхнього вступу до ЄС.

За цим сценарієм Україна залучає 266 млрд євро офіційного іноземного капіталу, який розподіляється так само, як і в другому сценарії. Зростання населення відбувається завдяки поверненню додому всіх вимушених мігрантів (6,3 млн осіб) або притоку трудових мігрантів з інших країн. Більшість мігрантів повертається у 2025-2026 роках, але приплив зберігається принаймні до кінця прогнозного горизонту. Через демографічну ситуацію для підтримання постійної чисельності населення необхідне додатне сальдо міграції. Реальний запас капіталу зростає найшвидше з усіх сценаріїв, але досягає рівня 2021 року лише в 2033 році. Однак він набагато продуктивніший, ніж радянський спадковий капітал, якого було багато в Україні у 2021 році.

За Позитивним сценарієм до 2033 року ВВП на душу населення в еквіваленті євро досягне рівня Румунії, який спостерігався у 2021 році. Швидкість економічного зростання залежить від того, наскільки Україна зможе залучити прямі іноземні інвестиції. У свою чергу, інвестиційна привабливість залежить від реформ. Скорочення розриву в доходах з країнами ЄС вимагає довгострокової політичної волі.

1.3.2. Сценарії реконструкції та відновлення

Реконструкція означає відновлення зруйнованих або частково пошкоджених активів, відновлення – відновлення діяльності, з метою моделювання обидві категорії розуміються як “відновлення”.

Цифри є результатом агрегування даних, отриманих з двох джерел.

Перше – це Багатостороння координаційна платформа донорів для України (загальні потреби – 60,7 млрд євро), друге – звіт Світового банку RDNA3, опублікований у лютому 2024 року (загальні потреби – 440.5 млрд євро).

Помірний сценарій передбачає задоволення попиту лише на критичні потреби. Сценарій включає всі проєкти з Багатосторонньої координаційної платформи донорів для України та найбільш критичні компоненти RDNA3, які не охоплені проєктами Платформи. Найбільші компоненти RDNA3 (житло, транспортна та енергетична інфраструктура, розмінування) були взяті з коефіцієнтом 50%. Для обох джерел були враховані лише потреби для територій, контрольованих урядом (ніколи неокупованих і не деокупованих)

2. Система координації інвестицій та відновлення на рівні держави Відновлення, реконструкція та модернізація керуються і визначаються Україною у співпраці з її міжнародними партнерами.

Кабінет Міністрів як найвищий орган у системі органів виконавчої влади щороку визначає пріоритетні напрями відновлення України, мобілізує відповідні фінансові ресурси та забезпечує залучення міжнародних партнерів до процесу відновлення.

Стратегічна інвестиційна рада під головуванням Прем’єр-міністра, до складу якої входять члени. Кабінету Міністрів, буде забезпечувати координацію стратегічних пріоритетів для державних інвестицій та затвердження єдиного проектного портфеля.

Міністерство економіки забезпечуватиме інформаційну, методологічну та аналітичну підтримку діяльності зазначеної Ради.

Уряд залучає відповідні органи влади, зокрема міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та державні органи, обласні (військові) адміністрації, до процесу прийняття рішень з питань відновлення через консультації та збір пропозицій.

Крім того, Уряд організовує консультації з органами місцевого самоврядування та асоціаціями органів місцевого самоврядування для врахування інтересів і потреб територіальних громад.

Міністерство економіки відповідає за розбудову системи державного стратегічного планування економічного і соціального розвитку, підготовку середньострокового плану пріоритетних державних інвестицій і методичне забезпечення підготовки, визначення пріоритетів, оцінки, відбору та реалізації державних інвестиційних проектів.

Міністерство економіки проводить моніторинг реалізації єдиного портфеля проектів і забезпечує функціонування електронної системи закупівель Prozorro.

Мінекономіки проводить аналіз застосування інструментів стимулювання розвитку реального сектора економіки та розробляє пропозиції щодо підвищення їх ефективності для досягнення економічного зростання.

Міністерство визначає напрями діяльності та розробляє заходи щодо підвищення конкурентоспроможності національної економіки та впровадження структурних економічних реформ. Міністерство економіки здійснює роботу з державного прогнозування економічного і соціального розвитку України та підготовки відповідних програм.

Міністерство економіки тісно співпрацює з представниками реального сектору економіки щодо залучення прямих інвестицій в економіку, створення сприятливого інвестиційного клімату, підготовки пропозицій щодо державного регулювання у сфері інвестиційної діяльності, залучення в Україну іноземних інвестицій та кредитів, створення сприятливих умов розвитку концесійної діяльності.

Міністерство фінансів визначає фіскальні вимоги до державних інвестицій і забезпечує методологічну підтримку бюджетного планування державних інвестицій відповідно до фіскальних та стратегічних цілей. Міністерство фінансів здійснює оцінку доцільності залучення державних інвестицій та оцінку фіскальних ризиків, пов’язаних з державними інвестиціями, насамперед щодо державно-приватного партнерства та концесій, а також забезпечення включення до бюджету чи надання державної підтримки лише тим проектам, які пройшли встановлену експертизу та процедури відбору.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури) відповідає за координацію стратегічного планування регіонального розвитку, на основі якого повинно проводитись планування публічних інвестицій на місцевому рівні, та підготовку галузевих стратегій у сферах транспорту та транспортної інфраструктури, житлової політики, житловокомунального господарства та енергоефективності, а також визначення на їх основі галузевих критеріїв пріоритезації, підготовку галузевих проектів і пропозицій до середньострокового плану пріоритетних державних інвестицій та координацію реалізації проектів у зазначених галузях.

Мінінфраструктури забезпечує загальну координацію політики відновлення в співробітництві з іншими міністерствами, зокрема з Міністерством економіки для залучення приватного сектору, а також з Міністерством фінансів для забезпечення макроекономічної стабільності та ефективного залучення державних коштів та управління ними.

Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури (Агентство відновлення) через свої територіальні служби відповідає за найбільші інфраструктурні проекти на національному рівні, підтримку та реалізацію регіональних і місцевих проектів відновлення на основі запитів відповідних замовників проектів.

Діяльність Агентства відновлення спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

Профільні міністерства відповідають за визначені сфери (освіта, охорона здоров’я, енергетика, переробка відходів, правоохоронна сфера тощо), підготовку секторальних стратегій, визначення критеріїв секторальної пріоритезації на їх основі, підготовку секторальних проектних портфелів, координацію та моніторинг виконання проектів у відповідних сферах державної політики. Вісім профільних міністерств мають заступників міністрів, відповідальних за відновлення.

Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів відповідає за координацію процесу наближення до Європейського Союзу в тісній співпраці з іншими органами влади. Обласні державні (військові) адміністрації (ОДА/ОВА) можуть виступати як замовники проектів з будівництва об’єктів критичної та соціальної інфраструктури, уповноважені реалізувати проекти відновлення від імені територіальних громад.

34 Територіальні громади є ключовими бенефіціарами результатів відновлення, тому їм буде відведена провідна роль у відповідних процесах.

Територіальні громади відповідають за розроблення планувальних документів, установлення зв’язків з міжнародними партнерами та реалізацію проектів відновлення на відповідних територіях на основі інклюзивного підходу, який передбачає залучення та консультації з громадянським суспільством на місцевому рівні.

З метою зміцнення потенціалу територіальних громад Уряд разом з міжнародними партнерами буде працювати над створенням механізмів посилення компетенцій у сферах стратегічного планування, управління публічними інвестиціями, протидії корупції, управління проектами, міського планування, цифровізації, управління інвестиційною діяльністю та взаємодії з партнерами з розвитку серед представників органів місцевого самоврядування.

Для забезпечення доступності фінансування зусиль з відновлення на місцевому рівні буде застосовано прозорий механізм фінансування потреб у відновленні, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади, зокрема органів місцевого самоврядування. Цей механізм дозволить надавати фінансову підтримку субнаціональним органам влади, зокрема органам місцевого самоврядування, у реалізації пріоритетів у сфері відновлення, реконструкції та модернізації, які визначені у їх стратегіях місцевого та регіонального розвитку та відповідають пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку і відповідних секторальних стратегій. Цей механізм забезпечить дотримання положень Ukraine Facility.

Ефективність та прозорість фінансування заходів з відновлення, реконструкції та модернізації на місцевому рівні буде забезпечено шляхом упровадження заходів з реформування управління державними інвестиціями.

Ці заходи передбачатимуть, зокрема, формалізацію процедур планування, визначення пріоритетів, відбору та моніторингу державних інвестицій на місцевому рівні відповідно до єдиних підходів, установлених для всіх джерел та механізмів фінансування.

Відповідно до цих підходів буде переглянутий також механізм капітальних трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів.

Згідно зі звітом RDNA3 сума прямих збитків для України оцінюється приблизно в 138,2 млрд євро за майже два роки війни. Загальні потреби в реконструкції та відновленні оцінюються понад 440,5 млрд євро.

Реалізація Плану України відбуватиметься з дотриманням правил захисту фінансових інтересів ЄС.

(Далі буде)

Last Updated on 02.05.2024 by iskova